ВДЕ́В’ЯТЕРО (УДЕ́В’ЯТЕРО)
ВДЕ́В’ЯТЕРО (УДЕ́В’ЯТЕРО), присл. У дев’ять раз.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 310.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ВДЕВ’ЯТЬО́Х (УДЕВ’ЯТЬО́Х) →← ВДЕВ’Я́ТЕ (УДЕВ’Я́ТЕ)